Значення
- (Техніка) –
Електричний провід з однієї або кількох ізольованих жил, зазвичай у захисній оболонці, призначений для передачі електричної енергії або сигналів.
- (Техніка) –
Міцний трос (часто сталевий) великої довжини та товщини, що використовується для буксирування, кріплення, підйому вантажів або як елемент підвісних споруд (наприклад, канатна дорога).
- (Техніка) –
У морській справі — позасистемна одиниця вимірювання відстані, що дорівнює одній десятої морської милі, або приблизно 185,2 метра.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кабель, р. кабелю, д. кабелеві, з. кабель, о. кабелем, м. кабелеві, к. кабелю