кабель

[kɑbɛlʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Електричний провід з однієї або кількох ізольованих жил, зазвичай у захисній оболонці, призначений для передачі електричної енергії або сигналів.

  2. (Техніка) –

    Міцний трос (часто сталевий) великої довжини та товщини, що використовується для буксирування, кріплення, підйому вантажів або як елемент підвісних споруд (наприклад, канатна дорога).

  3. (Техніка) –

    У морській справі — позасистемна одиниця вимірювання відстані, що дорівнює одній десятої морської милі, або приблизно 185,2 метра.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кабель, р. кабелю, д. кабелеві, з. кабель, о. кабелем, м. кабелеві, к. кабелю

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів