кабака

1. (діал.) Те саме, що кабачок — однорічна трав’яниста рослина родини гарбузових з плодами видовженої форми, що вживаються в їжу.

2. (діал., заст.) Гарбуз.

3. (перен., розм., зневажл.) Про повну, незграбну або необізнану людину.

Приклади:

Приклад 1:
Еней піджав хвіст мов собака, Мов Каїн затрусивсь увесь; Із носа потекла кабака: Уже він знав, який Зевес. Шатнувся миттю сам із хати Своїх троянців позбирати; Зібравши, дав такий приказ: “Як можна швидше укладайтесь, Зо всіма клунками збирайтесь, До моря швендайте якраз!”
— Самчук Улас, “Марія”