к

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Одинадцята літера українського алфавіту, що позначає задньоязиковий глухий зімкнено-проривний приголосний звук [к].

2. (Лінгвістика) –

   Позначення, символ або скорочення, що починається з цієї літери (наприклад, у фізиці: К — позначення кельвіна, у бібліографії: К. — скорочення від імені Кирило).