**іззива́тися**, -а́юся, -а́єшся, недок., **іззва́тися**, іззову́ся, іззове́шся, док. 1. Вигукувати, голосно кликати кого-небудь, звертаючись до когось; перегукуватися.
іззиватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
**іззива́тися**, -а́юся, -а́єшся, недок., **іззва́тися**, іззову́ся, іззове́шся, док. 1. Вигукувати, голосно кликати кого-небудь, звертаючись до когось; перегукуватися.
Відсутні