ізживатися БукваІ 1. Зникати, припиняти існування внаслідок тривалого використання, зношування або застарівання. 2. Втрачати свою актуальність, силу, значення з плином часу; виходити з ужитку. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←нототреманототенія→