Значення
-
Доконаний вид до ізживати (у 1 знач.); прожити, витратити на прожиття (перев. про час, життя).
-
Позбутися чого-небудь, усунути, викорінити (недоліки, пережитки, вади тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізжити, р. ізжитів, д. ізжитам, з. ізжитів, о. ізжитами, м. ізжитах, к. ізжити