1. Те саме, що ззаду; з тилу, позаду кого-, чого-небудь.
іззаду
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли це хтось іззаду поклав йому руки на плечі. Це був Костянтин: — Я серед цієї метушні забрав і вашого стільця, і тарілку, й серветку та й переніс до нашого, «молодшого» столу… он туди оддалік… Трошки ми там потіснилися — і місце для вашого стільця знайшлося.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |