Значення
-
ІЗЮ́БР, -а, чол. Великий ссавець родини оленевих; один із підвидів благородного оленя, що поширений у Східному Сибіру та на Далекому Сході; відзначається великими рогами та буро-рудим забарвленням вовни влітку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізюбр, р. ізюбра, д. ізюброві, з. ізюбра, о. ізюбром, м. ізюбрі, к. ізюбре