**ізвика́ти**, -а́ю, -а́єш, недок., **ізви́кнути**, -ну, -неш, док. Те саме, що звикати. Звикати до кого-, чого-небудь, призвичаюватися до певних умов, обставин, середовища.
ізвикати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
**ізвика́ти**, -а́ю, -а́єш, недок., **ізви́кнути**, -ну, -неш, док. Те саме, що звикати. Звикати до кого-, чого-небудь, призвичаюватися до певних умов, обставин, середовища.
Відсутні