**Ізвікува́ти**, -у́ю, -у́єш, док., перех. і неперех., рідко. Провести певний час, живучи де-небудь або займаючись чимось; прожити, звікувати. Він ізвікував свій вік у рідному селі.
ізвікувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |