Значення
-
**Ізвікува́ти**, -у́ю, -у́єш, док., перех. і неперех., рідко. Провести певний час, живучи де-небудь або займаючись чимось; прожити, звікувати. Він ізвікував свій вік у рідному селі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я ізвікую, ти ізвікуєш, він ізвікує, ми ізвікуємо, ви ізвікуєте, вони ізвікують