1. Який втратив природну цілісність, міцність або форму внаслідок скручування, звивання; скручений, звитий.
ізсуканий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Який втратив природну цілісність, міцність або форму внаслідок скручування, звивання; скручений, звитий.
Відсутні