Значення
-
**ізсовувати**, -ую, -уєш, недок., **ізсу́нути**, -ну, -неш, док., перех.
-
Зсовувати, переміщувати що-небудь з його місця, зазвичай зрушуючи або посуваючи вбік, докупи чи вниз. *Він почав ізсовувати книжки на полиці, щоб звільнити місце для нових.*
-
З’єднувати, стуляти частини чогось, зсуваючи їх разом. *Ізсовувати половинки віконниці, аби зачинити їх.*
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я ізсовую, ти ізсовуєш, він ізсовує, ми ізсовуємо, ви ізсовуєте, вони ізсовують