ізсовувати

**ізсовувати**, -ую, -уєш, недок., **ізсу́нути**, -ну, -неш, док., перех.

1. Зсовувати, переміщувати що-небудь з його місця, зазвичай зрушуючи або посуваючи вбік, докупи чи вниз. *Він почав ізсовувати книжки на полиці, щоб звільнити місце для нових.*

2. З’єднувати, стуляти частини чогось, зсуваючи їх разом. *Ізсовувати половинки віконниці, аби зачинити їх.*

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |