Словник Української Мови
Буква
Прислівник.
1. З внутрішнього боку, з внутрішньої частини чого-небудь; протилежне ззовні. Двері зачинялися ізсередини.
2. Зсередини, зі свого складу, з-поміж учасників якого-небудь колективу, організації тощо; внутрішньо. Критика ізсередини партії.
3. З глибини душі, свідомості; щиро, невимушено. Сміятися ізсередини.
Приклад 1:
Саме так — погляд на світ ізсередини, з позиції усвідомленої суверенности власного «я». Василь Стус не раз підкреслював, що поетові, та й загалом людині, для «етичної гігієни» (його вислів) потрібні такі години «тиші», коли вона самовідроджується.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Весь цей будинок вигорів ізсередини, стирчить лише кістяк почорнілий, досі трохи задимлений. А перед будинком, на місці колишньої широкої веранди й досі зберігся напис: «Romanisches Kafe», — подірявлений, поіржавілий, жалюгідний, а все ж зберігся.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”