ІЗРА́ЗУ, присл., заст., діал. Те саме, що відразу; негайно, зараз же.
Приклади вживання слова
ізразу
Приклад 1:
Вискочили та як ударять ізразу на чотири корогви волоські, що стояли спереду, так їх і розідрали надвоє. І от, як бачиш часом, блискавка з грому впаде на дуба або на густу та стару сосну та як розчахне її од гори до низу, то одно гілля на сей бік, а друге на той бік важко впаде і затріщить: отак ті гайдамаки розвалили велику купу волохів, а самі, як весною огонь по сухих очеретах, так і понеслись по полю, аж поле закрасили.
— Невідомий автор, “194 Vibrani Opovidannia Pantielieimon Kulish”