ІЗОЗО́МА, и, жін. 1. У мовознавстві — лінія на діалектологічній карті, що позначає межі поширення певного граматичного явища (морфологічної чи синтаксичної особливості).
ізозома
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови