ІЗОВЕРИН, -а, чол. 1. Власна назва; чоловіче ім’я, рідкісне в українському іменослові, можливо, похідне від грецьких коренів або штучно утворене.
2. Спец. У фармакології та хімії — застаріла або діалектна назва лікарського препарату, що застосовувався як спазмолітичний засіб (ізомер похідних ксантину).