Значення
-
ІЗОТИ́ПІЯ, ї, жін.
-
1.спец. Властивість або стан ізотипного; однаковість, рівнозначність за типом, будовою чи походженням (переважно в науковій термінології).
-
2.лінгв. Семантична або структурна відповідність між мовними одиницями, що належать до різних рівнів мовної системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізотипій, р. ізотипія, д. ізотипієві, з. ізотипія, о. ізотипієм, м. ізотипієві, к. ізотипію