ізотипічний

1. Який стосується ізотопії (у мовознавстві, семіотиці, літературознавстві); той, що характеризується наявністю спільної семантичної, тематичної або стилістичної ознаки, яка забезпечує зв’язність і цілісність тексту чи знакової системи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |