Значення
-
Ізотонізм — 1. У фізіології та біохімії: стан, за якого осмотичний тиск рідини (наприклад, крові, лімфи, внутрішньоклітинної рідини) дорівнює осмотичному тискові іншої рідини (наприклад, фізіологічного розчину), що забезпечує нормальний перебіг обмінних процесів у клітинах.
-
У хімії та фізиці: властивість розчинів мати однаковий осмотичний тиск за однакової температури, що зумовлено однаковою концентрацією кінетично активних частинок (молекул або йонів) в одиниці об’єму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізотонізм, р. ізотонізму, д. ізотонізмові, з. ізотонізм, о. ізотонізмом, м. ізотонізмі, к. ізотонізме