1. Який має однаковий осмотичний тиск (тонус) із якою-небудь рідиною, звичайно з плазмою крові; ізотонічний розчин.
ізотонічний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Який має однаковий осмотичний тиск (тонус) із якою-небудь рідиною, звичайно з плазмою крові; ізотонічний розчин.
Відсутні