Значення
-
**ІЗОСТИ́ЛЬБЕН**, -у, ч. 1. Органічна сполука, ізомер стильбену, що є кристалічною речовиною жовтого кольору; застосовується в хімічному синтезі та як флуоресцентний барвник.
-
*спец.* У фізиці та хімії твердого тіла — одна зі стереоізомерних форм стильбену, що відрізняється просторовим розташуванням атомів і має специфічні оптичні властивості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізостильбен, р. ізостильбену, д. ізостильбенові, з. ізостильбен, о. ізостильбеном, м. ізостильбені, к. ізостильбене