1. Органічна сполука, ароматичний вуглеводень, що є похідним толуену, в якому один атом водню в бензеновому кільці заміщений ізопропільною групою; застосовується як розчинник, компонент палив та у виробництві полімерів.
ізопропілтолуен
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |