ізопропілтолуен

[izopropiltoluɛn] Іменник

Буква:І

Значення

  1. Органічна сполука, ароматичний вуглеводень, що є похідним толуену, в якому один атом водню в бензеновому кільці заміщений ізопропільною групою; застосовується як розчинник, компонент палив та у виробництві полімерів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ізопропілтолуен, р. ізопропілтолуена, д. ізопропілтолуенові, з. ізопропілтолуена, о. ізопропілтолуеном, м. ізопропілтолуені, к. ізопропілтолуен

Більше записів