Значення
-
ізопропілхлори́д, -у, ч. Хімічна сполука, безбарвна легкозаймиста рідина з характерним запахом, що є хлорпохідним пропану (C₃H₇Cl); використовується як розчинник жирів, олій, смол, а також у промисловому органічному синтезі для отримання ізопропілового спирту та інших речовин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізопропілхлорид, р. ізопропілхлориду, д. ізопропілхлоридові, з. ізопропілхлорид, о. ізопропілхлоридом, м. ізопропілхлориді, к. ізопропілхлориде