ІЗОПРОПІЛБРОМІД, -у, чол., хім. Бромідна органічна сполука аліфатичного ряду, безбарвна рідина з різким запахом, що використовується в органічному синтезі як алкілювальний реагент та як розчинник.
ізопропілбромід
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |