Значення
-
ІЗОПРОПІЛАЦЕТИЛЕ́Н, -у, ч., хім. Органічна сполука, ненасичений вуглеводень аліфатичного ряду, ізомер метилацетилену; безбарвний газ, що використовується в органічному синтезі для отримання різноманітних хімічних сполук.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізопропілацетилен, р. ізопропілацетилену, д. ізопропілацетиленові, з. ізопропілацетилен, о. ізопропілацетиленом, м. ізопропілацетилені, к. ізопропілацетилене