ІЗОПРОПІЛАЦЕТАТ, -у, чол. хім. Органічна сполука, складний ефір ізопропілового спирту та оцтової кислоти; безбарвна легкозаймиста рідина з характерним фруктовим запахом, що використовується як розчинник для лаків, фарб, смол, а також у виробництві парфумерії та харчових есенцій.
Древослів
Словник Української Мови