Значення
-
ІЗОПОЛІ́Я, ї, жін. 1. У хімії — явище існування кількох простих речовин (алотропних модифікацій) одного хімічного елемента, що відрізняються за будовою кристалічної ґратки або складом молекул; алотропія.
-
У лінгвістиці — рівноправність, функціональна або структурна тотожність мовних одиниць чи систем у межах певної мовної спільноти; ізоглосія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізополії, р. ізополія, д. ізополієві, з. ізополія, о. ізополієм, м. ізополієві, к. ізополію