Значення
-
ІЗОПЕНТИЛХЛОРИ́Д, -у, ч., хім. Хлорпохідна органічна сполука аліфатичного ряду, ізомер амілхлориду, що є безбарвною легкозаймистою рідиною з характерним запахом; використовується як розчинник та у хімічному синтезі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізопентилхлорид, р. ізопентилхлориду, д. ізопентилхлоридові, з. ізопентилхлорид, о. ізопентилхлоридом, м. ізопентилхлориді, к. ізопентилхлориде