Значення
-
ІЗООСМІ́Я, ї, жін., біол., фізіол. Стан відносної сталості осмотичного тиску в рідинах та тканинах організму, що забезпечує нормальний перебіг обмінних процесів; здатність організму підтримувати осмотичну рівновагу внутрішнього середовища.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізоосмія, р. ізоосмії, д. ізоосмії, з. ізоосмію, о. ізоосмією, м. ізоосмії, к. ізоосміє