Значення
-
ІЗООБЕРТА́ННЯ, я, с., спец. Перетворення простору, яке зберігає незмінними кути між напрямками, але може змінювати орієнтацію (дзеркально відображати) фігури; ізометрія, що є композицією повороту та відбиття відносно площини, перпендикулярної до осі повороту; власне ортогональне перетворення з визначником, що дорівнює -1.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізообертання, р. ізообертання, д. ізообертанню, з. ізообертання, о. ізообертанням, м. ізообертанні, к. ізообертання