ізообертання

ІЗООБЕРТА́ННЯ, я, с., спец. Перетворення простору, яке зберігає незмінними кути між напрямками, але може змінювати орієнтацію (дзеркально відображати) фігури; ізометрія, що є композицією повороту та відбиття відносно площини, перпендикулярної до осі повороту; власне ортогональне перетворення з визначником, що дорівнює -1.