ізономія

**ІЗОНО́МІЯ**, ї, жін. 1. *політ., юр.* Рівноправність усіх громадян перед законом; принцип рівності політичних прав і свобод, що є основою демократичного устрою. 2. *іст.* У Стародавніх Афінах — політичний лад, заснований на рівності громадян перед законом, запроваджений реформами Клісфена (кінець VI ст. до н. е.). 3. *філос.* У філософії та науці — принцип рівноправності, однакового статусу різних явищ, теорій або підходів у межах певної системи.