Значення
-
**ізонітрозоацетон** — хімічна сполука, органічна речовина, що є похідним ацетону, в молекулі якого один атом водню в метильній групі заміщено на нітрозогрупу (NO); використовується в органічному синтезі як реагент для отримання інших сполук, зокрема гетероциклічних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізонітрозоацетон, р. ізонітрозоацетону, д. ізонітрозоацетонові, з. ізонітрозоацетон, о. ізонітрозоацетоном, м. ізонітрозоацетоні, к. ізонітрозоацетоне