**ізонітрозоацетон** — хімічна сполука, органічна речовина, що є похідним ацетону, в молекулі якого один атом водню в метильній групі заміщено на нітрозогрупу (NO); використовується в органічному синтезі як реагент для отримання інших сполук, зокрема гетероциклічних.
ізонітрозоацетон
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |