Значення
-
ІЗОНЕОТИ́П, -а, чол. У біологічній систематиці та таксономії: дублікат неотипу (зразка, обраного замість утраченого типового зразка), який зберігається в іншій колекції або гербарії, ніж основний неотип.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізонеотип, р. ізонеотипу, д. ізонеотипові, з. ізонеотип, о. ізонеотипом, м. ізонеотипі, к. ізонеотипе