**ізоморфін**, -у, *чол.* 1. Хімічна сполука, ізомер морфіну, що відрізняється від нього просторовим розташуванням атомів у молекулі та має подібні, але не тотожні фармакологічні властивості.
ізоморфін
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |