ІЗОКО́Н, а, чол. 1. У мовознавстві: лінія на карті або діаграмі, що з’єднує точки з однаковою частотою вживання певної мовної одиниці (звука, слова, граматичної форми) в межах досліджуваної території.
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
ІЗОКО́Н, а, чол. 1. У мовознавстві: лінія на карті або діаграмі, що з’єднує точки з однаковою частотою вживання певної мовної одиниці (звука, слова, граматичної форми) в межах досліджуваної території.