Значення
-
Властивість деяких речовин або систем мати однакове забарвлення (колір) за різних умов освітлення, складу чи інших фізико-хімічних параметрів.
-
У фізиці та оптиці — явище, за якого різні за природою промені світла (наприклад, з різною довжиною хвилі) сприймаються оком або фіксуються приладом як один і той самий колір; ізохроматичність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізохроматизм, р. ізохроматизму, д. ізохроматизмові, з. ізохроматизм, о. ізохроматизмом, м. ізохроматизмі, к. ізохроматизме