1. Властивість деяких речовин або систем мати однакове забарвлення (колір) за різних умов освітлення, складу чи інших фізико-хімічних параметрів.
2. У фізиці та оптиці — явище, за якого різні за природою промені світла (наприклад, з різною довжиною хвилі) сприймаються оком або фіксуються приладом як один і той самий колір; ізохроматичність.