Значення
-
**ізоіндол**, -у, *чол. рід*. Органічна гетероциклічна сполука, ізомер індолу, що є похідною бензолу та піролу; використовується в органічному синтезі, зокрема для отримання барвників і лікарських засобів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізоіндол, р. ізоіндолу, д. ізоіндолові, з. ізоіндол, о. ізоіндолом, м. ізоіндолі, к. ізоіндоле