ІЗОІМУНІЗА́ЦІЯ, ї, жін., мед. Утворення в організмі антитіл у відповідь на надходження антигенів від іншої особини того самого біологічного виду; найчастіше виникає при несумісності груп крові матері та плода або при повторному переливанні несумісної крові.
ізоімунізація
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |