ІЗОГРА́ФІЯ, ї, жін.
1. Точне копіювання, відтворення рукописів, малюнків, гравюр тощо за допомогою спеціальних технічних засобів (наприклад, фотографування, сканування) з метою збереження їхнього вигляду та змісту.
2. У мистецтвознавстві та палеографії — сукупність методів і прийомів для вивчення та відтворення графічних особливостей стародавніх рукописів, ікон, мініатюр, зокрема для встановлення автентичності, датування або атрибуції пам’яток.