ІЗОГЕМОЛІ́З, у, чол., мед., біол. Руйнування (гемоліз) еритроцитів, спричинене сироваткою крові особини того самого біологічного виду, але іншої групи крові; спостерігається при несумісності груп крові донора та реципієнта.
ізогемоліз
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |