ІЗОФІ́ЛІЯ, ї, жін., спец. 1. У ботаніці — явище, за якого листки однієї рослини або різних рослин одного виду мають однакову форму, розмір або будову.
2. У соціології та психології — тенденція до встановлення соціальних зв’язків, дружніх або романтичних стосунків переважно з людьми, які мають подібні риси характеру, інтереси, цінності або соціальний статус; гомофілія.