Значення
-
Ізофема, и, жін. 1. у мовознавстві. Лінія на діалектологічній карті, що позначає межі поширення певного фонетичного явища; ізофона.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізофема, р. ізофеми, д. ізофемі, з. ізофему, о. ізофемою, м. ізофемі, к. ізофемо