ІЗОФА́ЛІЯ, ї, жін. Властивість або стан за значенням ізофалічний; рівноправність, однаковий статус, зокрема в контексті соціальних, правових чи лінгвістичних відносин, де об’єкти або суб’єкти мають тотожні функції чи значення.
ізофалія
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |