ІЗОЕВГЕНО́Л, -у, ч. Органічна сполука, ізомер евгенолу; безбарвна або злегка жовтувата рідина з гвоздичним запахом, яку використовують у парфумерії, косметиці та як ароматизатор у харчовій промисловості.
ізоевгенол
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |