ізобата БукваІ ІЗОБАТА, и, жін., спец. Ізолінія на географічній карті або плані, що з’єднує точки з однаковою глибиною водного об’єкта (моря, озера, річки тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←нотабльмітоз→