ізобата

ІЗОБАТА, и, жін., спец. Ізолінія на географічній карті або плані, що з’єднує точки з однаковою глибиною водного об’єкта (моря, озера, річки тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |