ізоатма

**Ізоатма**, -и, жін. Спец. Лінія на карті або діаграмі, що з’єднує точки з однаковою амплітудою коливань рівня води (наприклад, в океані, морі чи озері) за певний проміжок часу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |