ізнов

ІЗНОВ, присл. Те саме, що знову; знов, знову.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ко­ли ж ди­виться, аж ізнов не га­разд по­чи­нається на Вкраїні. Сва­ри да чва­ри, і вже гетьманською бу­ла­вою по­ча­ли гра­тись, мов ціпком.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Частина мови: прислівник () |