ІЗНОВ, присл. Те саме, що знову; знов, знову.
ізнов
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли ж дивиться, аж ізнов не гаразд починається на Вкраїні. Свари да чвари, і вже гетьманською булавою почали гратись, мов ціпком.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: прислівник () |