ізнемогти

1. Втратити сили, знесилитися, знемогти від утоми, голоду, хвороби тощо.

2. перен. Втратити здатність чинити опір, діяти, боротися з чим-небудь; вичерпати свої можливості, ресурси.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |