ІЗМАЛКУ, присл. З дитинства, з малих років, від самого малечку.
ізмалку
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І вицвітали писані тарелі, і плакав батько, і пливли роки, – коли над нею не було вже стелі, а тільки небо, небо і зірки… Мене ізмалку люблять всі дерева… Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба, від крапель кришталева, мені сказала: “Здрастуй!” – крізь туман.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”
Частина мови: прислівник () |