ізлякати

**ізляка́ти**, дієслово, доконаний вид, перехідне.

1. Викликати в кого-небудь почуття страху, переляку; налякати, злякати.

2. діал. Відігнати, прогнати когось, викликавши страх; сполохати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |