**ізляка́ти**, дієслово, доконаний вид, перехідне.
1. Викликати в кого-небудь почуття страху, переляку; налякати, злякати.
2. діал. Відігнати, прогнати когось, викликавши страх; сполохати.
Словник Української Мови
Буква
**ізляка́ти**, дієслово, доконаний вид, перехідне.
1. Викликати в кого-небудь почуття страху, переляку; налякати, злякати.
2. діал. Відігнати, прогнати когось, викликавши страх; сполохати.
Відсутні